Раніше ми почали розповідати про те, чим приваблює туристів Маврикій. Продовжуємо розкривати переваги відпочинку на цьому екзотичному острові.
4. Прекрасні пляжі
Маврикій може похвалитися дуже чистими білосніжними піщаними пляжами, які завжди підтримуються в ідеальному стані: кожен день їх чистять від сміття, уламків коралів і водоростей. Пляжі готелів славляться своїми розмірами – від 500 метрів до кількох кілометрів. Сам острів оточений кораловими рифами, тому там не буває сильних хвиль і завжди чиста та прозора вода. Тому на острові дуже популярні снорклінг і дайвінг. Виняток становить бухта Тамарін, де нерідко бувають і хвилі, і підводні течії. Це приваблює любителів серфінгу і тих, хто не любить великих скупчень людей. Прийнято вважати, що найкращі пляжі розташовані на півночі і заході острова.
Не можна не згадати також півострів Ле Морн-Брабан у південно-західній частині острова. Його ландшафт включений в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а прибережні води вважаються одним з кращих місць в світі для катання по хвилях з кайтом, на віндсерфі і падлборді. На окрему увагу заслуговують численні печери, якими порізані навколишні пагорби і скелі. З ними пов’язана сумна історія. Колись вони були місцем укриття для рабів, які втекли від господарів. У 1835 році багато рабів, побачивши як до них пробираються військові, кинулися вниз з вершини гори Ле Морн, думаючи, що ті хочуть повернути їх назад господарям. Насправді, солдати хотіли повідомити радісну новину: рабство на острові Маврикій скасовано. 
5. Архітектурні пам’ятки колоніальної епохи
Перш ніж здобути незалежність, Маврикій довгий час перебував під владою європейських країн. Відкрили його португальські мореплавці, наприкінці XVI століття захопили голландці, потім Маврикій став колонією Франції, а в 1810 році перейшов під управління Великобританії. Це не могло не відбитися на химерній різноманітній архітектурі острова. Багато будинків збереглися практично в первозданному вигляді і знаходяться недалеко від пляжів і курортів. Варто тимчасово змінити тропічний рай на короткочасну вилазку в європейське минуле, щоб на деякий час відчути себе в середньовічній Європі.
Обов’язково подивіться «Палац серед садів», побудований на кошти місцевого політика і підприємця Крістіана Війе. Це прекрасний двоповерховий особняк з мезоніном прикрашає подвійна галерея з колонадою, яка захищає внутрішні приміщення від сонця і забезпечує всі кімнати освіжаючим потоком повітря. Інтер’єри виконані у вікторіанському стилі, стіни прикрашені панорамними шпалерами ручного розпису, а меблі робили на замовлення в Великобританії і Франції. Поруч розкинувся старовинний фруктовий сад з широкими тінистими алеями. Тут зібрана колекція фруктових дерев з усього тропічного регіону, акліматизувалися привезені сорти, розмножувалися саджанці і виводилися нові сорти манго. Прогулюючись по парку пішки або на велосипеді, можна побачити близько п’ятдесяти сортів столітніх дерев манго. Тут ростуть такі спеції, як мускатний горіх, гвоздика, кілька видів екзотичних фруктових дерев.
Можна відвідати невелику гуральню і поспостерігати за всіма етапами виробництва рому з цукрової тростини. Тут випускають два типи рому – «Румері де Шамарель» і «Ла Бурдонне», а в барі пропонують провести дегустацію цього напою і потім придбати у місцевому магазині у подарунок друзям. Якщо за час прогулянки ви зголодніли, тоді можна пообідати в ресторані, де шеф-кухар запропонує оригінальне меню з овочів і фруктів саду, а також страви, приготовані за старовинними рецептами з архіву родини Війе. Можна і просто влаштуватися в затишному кріслі чайної кімнати на свіжому повітрі і випити чашечку ароматного чаю або кави. В такому випадку вам неодмінно подадуть гордість маєтку – мармелад і джеми місцевого виробництва.
Варто побачити і колоніальний будинок-музей «Еврика». Це розкішна і повністю відреставрована двоповерхова вілла виконана в традиційному маврикійському колоніальному стилі з ошатними білими фасадами, прикрашеними колонами і ажурною дерев’яною різьбою. Будинок побудований таким чином, що з усіх боків його оточує простора веранда, а в саме приміщення веде 109 дверей. Це зроблено для кращого провітрювання і збереження в будинку прохолоди. Величезну територію саду обрамляє гірська річка Мока, яка біжить з довколишніх гір по дну глибокої балки і закінчує свій шлях в Індійському океані. Уздовж річки прокладена прогулянкова стежка, що веде до водоспаду, в струменях якого можна скупатися – це свого роду природна ванна-джакузі.
Продовження статті читайте тут.
